- розірватися
- див. розриватися I.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
розірватися
Смотреть что такое "розірватися" в других словарях:
розірватися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
розірватися — розважитися, забавитися [VII] … Толковый украинский словарь
порватися — I ве/ться, док. 1) Розділитися на шматки від смикання або надмірного натягання; розірватися. || Втратити цілість, суцільність, єдність. || Відокремитися, відірватися від цілого, від основи; обірватися. 2) Зробитися дірявим, подраним. || Зноситися … Український тлумачний словник
уриватися — I = вриватися, урватися (від різкого руху, ривка / під дією ваги розділятися навпіл, на частини), у[в]вірватися, розриватися, розірватися, перериватися, перерватися, обриватися, обірватися; лопати, лопнути, лопатися (про туго натягнені струни,… … Словник синонімів української мови
розрив — у, ч. 1) Дія за знач. розірвати, розривати I і розірватися, розриватися I 1 6). •• Випробо/вувати на розри/в визначати міцність тіла, поступово збільшуючи навантаження. || мн., мед. Закриті механічні … Український тлумачний словник
рвонутися — ну/ся, не/шся, док., однокр. 1) Різко, гучно пролунати (про звуки). 2) Зробити різкий, поривчастий рух, намагаючись звільнитися від кого , чого небудь. 3) Відокремитися, відділитися від чого небудь; зірватися. 4) Розлетітися, розірватися на… … Український тлумачний словник
вибухати — вибухнути 1) (з дуже сильним звуком і значною руйнівною силою розділятися на частини, друзки), розриватися, розірватися, рватися, лопатися 2) (раптово виникати, починатися з великою силою), спалахувати, спалахнути … Словник синонімів української мови
припинитися — I = припинятися (перестати відбуватися, здійснюватися, виявлятися; перериватися на якийсь час), перепинитися, перепинятися, перерватися, перериватися, стати, ставати, обірватися, обриватися, у[в]гаснути, у[в]гасати, у[в]щухнути, у[в]щухати,… … Словник синонімів української мови
перерватися — 1 дієслово доконаного виду розірватися; тимчасово припинитися перерватися 2 дієслово доконаного виду надірватися; зробити перерву розм … Орфографічний словник української мови
порозриватися — а/ється, а/ємося, а/єтеся, док. 1) Порватися, розірватися (про все чи багато чого небудь; у багатьох місцях, на багато частин). 2) Розлетітися на частини, зруйнуватися від вибуху, луснути під дією внутрішнього тиску (про все чи багато чого… … Український тлумачний словник
